Вперед, Італіє (2013)

Вперед, Італіє італ. Forza Italia
Країна	Італія
Голова партії	Антоніо Таяні
Засновник	Сільвіо Берлусконі
Дата заснування	2013
Штаб-квартира	Piazza San Lorenzo in Lucina 4, Рим
Ідеологія	ліберальний консерватизм[1][2] християнська демократія[1][3] лібералізм[4][5][6] популізм[7][8]
Позиція	правоцентризм[9]
Союзники та блоки	Брати Італії Ліга Півночі Рух за автономію
Членство в міжнародних організаціях	Європейська народна партія
Кількість членів	приблизно 40 000 (2014) 106 000 (2015[10])
Офіційний сайт	forzaitalia.it

Вперед, Італіє (англ. Forza Italia FI) — правоцентристська політична партія Італії, очолювана Сільвіо Берлусконі, а після його смерті Антоніо Таяні.

Партія створена 2013 року внаслідок розколу партії «Народ свободи» і являє собою відродження партії «Вперед, Італіє», що існувала з 1994 до 2009 року, коли та об'єдналася з кількома іншими партіями, утворивши «Народ свободи».

Нова партія «Вперед, Італіє» проголошена у червні 2013 року, 18 вересня 2013 створена у відповідь на голосування у Сенаті за позбавлення Берлусконі права на мандат, а 16 листопада 2013 партія «Народ свободи» була офіційно розпущена.

15 листопада 2013 група прихильників колишнього соратника Берлусконі по партії «Народ свободи» — Анджеліно Альфано (переважно християнських демократів) оголосила про заснування альтернативної партії «Новий правий центр». Інша група вихідців з «Народу свободи» на чолі з колишнім мером Рима Джованні Алеманно створила партію «Італія насамперед» і потім вела переговори про об'єднання з партією «Брати Італії — Національний правий центр».

Символіка партії «Вперед, Італіє» з'явилася на регіональних виборах 2013 року у Трентіно-Альто-Адідже у місцевих варіаціях «Вперед, Трентіно» і «Вперед, Альто-Адідже» (у списку з регіональним підрозділом «Ліги Півночі»).

Ідеологія FI подібна до ідеології її попередника, Народу свободи (PdL), всеосяжної правоцентристської партії, яка включає християнських демократів, лібералів, консерваторів і соціал-демократів. FI представляє себе як «ліберальну», «католицьку», «реформістську» і «помірковану^[en]» альтернативу політичним лівим у союзі з політичними правими^[11][12][13] але не як праву^[14]. Розпад PdL і вихід Нового правого центру (NCD) залишили FI з більш ліберальною базою. Загалом, довго підготовленим поверненням до FI Берлусконі мав на меті повернення до «ліберального коріння^[en]» партії; роблячи це, він зміцнив свої зв’язки з тими лібералами, як Антоніо Мартіно, які були маргіналізовані в PdL^[15], втрачаючи багато своїх християнських демократів і консерваторів на користь NCD.

У соціальних питаннях більшість політиків FI консервативні, хоча меншість із них можна вважати лібералами. Згідно за статтею Corriere della Sera, щодо так званих «етичних питань», таких як аборти та права ЛГБТ^[en], партія прагнула повернутися до своїх початкових цінностей 1994 року, включаючи «лібералізм, соціалістичне коріння, навіть радикальну складову», поважала «свободу совісті» своїх депутатів, і була відкрита для громадянських союзів, тоді як позиції NCD були «ближчими до позицій європейських традиціоналістських правих»^[16]. У жовтні 2014 року Берлусконі особисто підтримав пропозиції Ренці щодо цивільного партнерства для геїв і швидшого шляху до громадянства для дітей іммігрантів, які народилися в Італії^[17], однак партія залишалася соціально консервативною. FI уточнила, що розглядає шлюб виключно як союз між чоловіком і жінкою^[18]; Більшість його членів проголосували проти цивільного партнерства, тоді як NCD проголосувала за^[19][20]. Крім того, партія критично ставиться до викладання гендерних досліджень у школах^[21]. Члени партії загалом виступають проти абортів і прагнуть обмежити доступ до них^[22] та евтаназії^[23]. Партія критикувала нелегальну імміграцію та те, як нею керують лівоцентристські коаліційні уряди^[24]. Вона також заявила про те, що проти впровадження jus soli в Італії^[25]. Крім того, партія виступає проти легалізації наркотиків^[en], яку вважає потенційно негативною для здоров'я та некорисною для вирішення кримінальних справ^[26]. Коли попередники FI були при владі, вони обмежили законодавство з цього питання законом Фіні-Джованарді^[27]. Нарешті, FI вважає Італію країною з християнською цивілізацією та підтримує демонстрацію християнських символів у громадських місцях^[28].

З економічних питань FI більше підтримує приватний, ніж державний сектор. Вона спрямована на представництво інтересів власників бізнесу та часто виступає за зменшення податків, бюрократизму і державних витрат. Однією з останніх її пропозицій є запровадження пропорційного податку. Крім того, FI більше підтримує угоди про вільну торгівлю, а не протекціонізм^[29].

У зовнішній політиці партія підтримує Європейський Союз (ЄС), незважаючи на елементи критики, НАТО та тісні відносини зі Сполученими Штатами. FI також прагне мати хороші відносини з Росією, особливо в захисті інтересів італійських компаній, які експортують на російський ринок^[30]. Партія є членом європеїстської, правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП). Тоді як більшість його членів підтримують Європейський Союз (ЄС), найпомітнішим прикладом є Таяні (президент Європейського парламенту з 2017 року), інші є дещо євроскептичними та критикують євро та роль Німеччини в ЄС^[31][32][33]. Партія відмовляється від ярлика «євроскептичної», але підтримує реформу ЄС^[34]. У 2017 Берлусконі помирився з Ангелою Меркель, канцлером Німеччини та одним із лідерів ЄНП, після років ворожнечі, підтвердивши свою підтримку європейської інтеграції та свою ворожість до популізму^[35][36][37].

• Офіційний сайт [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.]

• п
• о
• р

Партії, представлені в Європарламенті (2014—2019)

 Австрія

Австрійська народна партія • Австрійська партія свободи • Партія Зелених • Соціал-демократична партія Австрії • NEOS — Нова Австрія

 Бельгія

Новий фламандський альянс • Реформаторський рух • Відкриті фламандські ліберали і демократи • Соціалістична партія • Християнські демократи і фламандці • Гуманістичний демократичний центр • Християнсько-соціальна партія • Союз екологів за організацію оригінальної боротьби • Зелені • Соціалістична партія — інші • Фламандський Інтерес

 Болгарія

Громадяни за європейський розвиток Болгарії • Болгарська соціалістична партія • Рух за права і свободи • Болгарія без цензури • Внутрішня македонська революційна організація — Болгарський національний рух • Демократи за сильну Болгарію

 Велика Британія

Партія незалежності Сполученого Королівства • Лейбористська партія • Консервативна партія • Зелена партія • Шотландська національна партія • Демократична юніоністська партія • Ліберальні демократи • Плайд Кемри — Партія Вельсу • Шинн Фейн • Юніоністська партія Ольстера

 Греція

Коаліція радикальних лівих • Нова демократія • Золотий світанок • Комуністична партія Греції • Загальногрецький соціалістичний рух • Річка • Незалежні греки

Данія

Данська народна партія • Соціал-демократи • Венстре • Консервативна народна партія • Радикальна Венстре • Народний рух проти ЄС • Соціалістична народна партія

 Естонія

Партія реформ Естонії • Центристська партія • Союз Вітчизни і Res Publica • Соціал-демократична партія • Партія незалежності

 Ірландія

Фіне Гел • Шинн Фейн • Фіанна Файл

 Іспанія

Народна партія • Іспанська соціалістична робітнича партія • Подемос • Об'єднані ліві • Союз, прогрес і демократія • Громадяни — Громадянська партія • Галісійські альтернативні ліві • Коаліція компромісу • Демократична конвергенція Каталонії • Республіканська лівиця Каталонії • Об'єднання баскської країни • Ініціатива за Каталонію — Зелені • Нові каталонські ліві • Баскійська націоналістична партія • Соціалістична партія Каталонії • Демократичне об'єднання Каталонії

 Італія

Демократична партія • Рух п'яти зірок • Вперед, Італія • Ліга Півночі • Список Ципраса — Інша Європа • Новий правий центр — Союз центру • Південнотірольська народна партія

 Кіпр

Прогресивна партія трудового народу • Демократичне об'єднання • Демократична партія • Рух за соціал-демократію

 Латвія

Єдність • Російський союз Латвії • Національне об'єднання • Згода • Союз зелених і селян

 Литва

Ліберальний рух Литовської Республіки • Соціал-демократична партія Литви • Порядок та справедливість • Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи • Партія праці • Виборча акція поляків Литви • Союз селян і зелених Литви

 Люксембург

Християнсько-соціальна народна партія • Зелені • Демократична партія • Люксембурзька соціалістична робітнича партія

 Мальта

Лейбористська партія • Націоналістична партія

 Нідерланди

Християнсько-демократичний заклик • Демократи 66 • Партія свободи • Партія праці • Народна партія за свободу і демократію • Зелені ліві • Соціалістична партія • Християнський союз • Партія захисту тварин • Реформістська партія

 Німеччина

Християнсько-демократичний союз Німеччини • Соціал-демократична партія Німеччини • Союз 90/Зелені • Альтернатива для Німеччини • Ліві • Християнсько-соціальний союз • Вільна демократична партія • Die Partei • Сімейна партія Німеччини • Вільні виборці • Національно-демократична партія Німеччини • Екологічно-демократична партія • Охорона людини, навколишнього середовища та тварини • Партія піратів Німеччини

 Польща

Громадянська платформа • Право і справедливість • Конгрес нових правих • Польська селянська партія • Союз демократичних лівих сил • Праві республіки • Унія праці

 Португалія

Соціалістична партія • Соціал-демократична партія • Коаліція демократичної єдності • Лівий блок • Соціал-демократичний центр — Народна партія • Комуністична партія Португалії • Партія Землі

 Румунія

Соціал-демократична партія • Національна ліберальна партія • Демократична ліберальна партія • Консервативна партія • Партія народного руху • Демократичний союз угорців Румунії • Національний союз за прогрес Румунії

 Словаччина

Курс — соціальна демократія • Християнсько-демократичний рух • Словацький демократичний і християнський союз — Демократична партія • Консервативні демократи Словаччини • Громадянська консервативна партія • Міст • Звичайні люди • Свобода та солідарність • Партія угорської спільноти

 Словенія

Словенська народна партія • Демократична партія пенсіонерів Словенії • Нова Словенія — Християнська народна партія • Соціал-демократи • Я вірю! Список доктора Ігоря Шолтеса

 Угорщина

Фідес — Угорський громадянський союз • Йоббік • Демократична коаліція • Угорська соціалістична партія • Разом 2014 — Діалог для Угорщини • Християнсько-демократична народна партія • Політика може бути іншою

 Фінляндія

Національна коаліція • Фінляндський центр • Істинні фіни • Соціал-демократична партія Фінляндії • Шведська народна партія • Лівий союз • Зелений союз

 Франція

Національний фронт • Республіканці • Соціалістична партія • Екологія Європи • Демократичний рух • Лівий фронт • Союз заморських територій • Новий центр • Радикальна партія лівих • Радикальна партія • Темно-синій збір • Суверенітет, незалежність і свобода • Союз демократів та незалежних

 Хорватія

Хорватська демократична співдружність • Соціал-демократична партія Хорватії • Хорватська народна партія — ліберал-демократи • Хорватська селянська партія • Хорватська партія права доктора Анте Старчевіч • Демократична асамблея Істрії • Сталий розвиток Хорватії

 Чехія

Так 2011 • Чеська соціал-демократична партія • Традиція Відповідальність Процвітання 09 • Комуністична партія Чехії і Моравії • Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія • Громадянська демократична партія • Партія вільних громадян

 Швеція

Соціал-демократична партія • Партія зелених • Помірна коаліційна партія • Народна партія — ліберали • Шведські демократи • Партія центру • Феміністична ініціатива • Християнські демократи • Ліва партія