Донбаська операція (1943)
Донбаська операція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Німецько-радянська війна | |||||||
Операції у липні-листопаді 1943 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
Малиновський Родіон Якович Толбухін Федір Іванович | Еріх фон Манштейн | ||||||
Військові сили | |||||||
1 053 000 чоловік 1257 танків 1400 літаків | 540 000 чоловік 900 танків 1100 літаків | ||||||
Втрати | |||||||
273,5 тис. чоловік [1] | 114 тис. чоловік (розгромлено 13 дивізій) |
- п
- о
- р
Польща (1939) — Фінляндія — Балтійські країни —Бессарабія
1941
Вторгнення в СРСР — Карелія — Заполяр'я — Ленінград — Ростов — Москва — Крим
1942
Харків (2) — Ржев — «Блау» — Сталінград — Кавказ
1943
Воронеж-Харків — Харків (3) — Курськ — Смоленськ — Донбас — Дніпро — Київ (2)
1944
Правобережна Україна — Ленінград-Новгород — Нарва — 1-а Ясси-Кишинів — Білорусь — Львів-Сандомир — 2-а Ясси-Кишинів — Східні Карпати — Країни Балтії — Белград — Курляндія — Будапешт
1945
- Не варто плутати з Донбаськими операціями 1941 та 1942 років
Донбаська операція (13 серпня — 22 вересня 1943) — наступальна операція Червоної армії (Південний та Південно-Західний фронт) проти військ Третього Рейху (група армій «Південь»).
Хід операції
Донбаська операція почалася 13 серпня 1943 року наступом правого крила Південно-Західного та Південного фронтів радянських частин, які брали участь у вигнані нацистських окупантів із Харкова. На річці Міус було призупинено подальший наступ радянських військ військами СС та групою армій «Південь». Найбільші втрати німецьким дивізіям наносили 2-га та 5-та гвардійські армії.
Проте 16 серпня перейшли у наступ війська Південного фронту, які прорвали німецьку оборону. 30 серпня було звільнено місто Таганрог. Ліквідація Таганрозького угруповання німецької армії завершила розгром Міус-фронту[2].
1 вересня німецькі війська почали відступ з Донбасу та всього фронту. 3 вересня радянські війська визволили місто Дебальцеве, 4 вересня було визволено Горлівку, 6 вересня – Макіївку. 8 вересня війська РСЧА оволоділи центром Донбасу — Сталіно.
Переслідуючи противника, війська Південно-Західного фронту 22 вересня відкинули його за Дніпро, на ділянці Дніпропетровськ-Запоріжжя. Війська Південного фронту в той же день вийшли до річки Молочна. Цим закінчилася Донбаська операція.[1]
Підсумок операції
Частини Південного фронту відбили супротивника до р. Молочної, війська Південно-Західного витіснили німців за Дніпро.
Радянські частини знищили 13 дивізій, з них дві танкові[3].
Див. також
- Курська битва
- Бєлгородсько-Харківська операція
- Міус-фронт
- Десант біля Бердянська
- Таганрозький десант (1943)
Джерела та література
- Коваль В. С. Донбаські операції 1941—1943 [Архівовано 2 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Примітки
Посилання
- БОЇ ЗА ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Портал «Друга світова війна» Портал «Донеччина» |