Елеонора Гонзага (1598–1655)
Елеонора Гонзага | |
---|---|
Eleonora Gonzaga | |
Елеонора Гонзага на портреті пензля Юстуса Сустерманса | |
37-а імператриця-консорт Священної Римської імперії | |
Початок правління: | 2 лютого 1622 |
Кінець правління: | 15 лютого 1637 |
Коронація: | 26 липня 1622 |
Інші титули: | Німецька королева (1622—1637) Королева Богемії та Угорщини (1622—1637) |
Попередник: | Анна Тирольська |
Наступник: | Марія Анна Іспанська |
Дата народження: | 23 вересня 1598(1598-09-23) |
Місце народження: | Мантуя, Мантуанське герцогство |
Дата смерті: | 27 червня 1655(1655-06-27) (56 років) |
Місце смерті: | Відень, Священна Римська імперія |
Поховання | Собор Святого Стефана |
Дружина: | Фердинанд II Габсбург |
Діти: | не було |
Династія: | Гонзага, Габсбурги |
Батько: | Вінченцо I Гонзага |
Мати: | Елеонора Медічі |
Елеонора Гонзага (італ. Eleonora Gonzaga, повне ім'я Анна Елеонора Мантуанська-Гонзага, нім. Anna Eleonora von Mantua und Gonzaga; 23 вересня 1598 — 27 червня 1655) — мантуанська принцеса з дому Гонзага, донька герцога Мантуї та Монтферрата Вінченцо I Гонзаґа та тосканської принцеси Елеонори Медічі, дружина імператора Священної Римської імперії Фердинанда II.
Біографія
Елеонора народилась 23 вересня 1598 року у Мантуї. Вона була шостою дитиною та другою донькою в родині герцога Мантуї та Монтферрата Вінченцо I Гонзаґа та його другої дружини Елеонори Медічі. Дівчинка мала старших братів Франческо, Фердинандо та Вінченцо, а також сестру Маргариту. Ще один брат, Гульєльмо Доменіко, помер за кілька років до її народження.
Елеонора провела дитинство при мантуанському дворі. Отримала католицьке виховання в місцевому монастирі. Там вона здобула не лише звичайну освіту, а й значну культурну обізнаність. Батьки померли, коли їй було 13. Після нетривалого царювання у 1612 помер і її старший брат Франческо. Наступним правителем Мантуї став Фердинандо, якому довелося для цього скласти кардинальський сан. Щодо Монтферрату, то юридично його успадкувала малолітня дочка Франческо — Марія. Навколо цього спадку з 1613 до 1617 року точилися військові дії з Савойєю.
Елеонора була відома своєю винятковою красою. Папський нунцій Караффа описував її як жінку рідкісної вроди та дуже добру.
У віці 22 років принцеса побралася із 43-річним імператором Священної Римської імперії Фердинандом II. Через цей шлюб Мантуя намагалася отримати домінуюче положення у Північній Італії, завдяки підтримці імперії. Весілля пройшло 2 лютого 1622 у Іннсбруку. Для нареченого це був другий шлюб. Від першого союзу з Марією Анною Баварською в нього залишилось четверо дітей. Спільних дітей у подружжя не було.
26 липня 1622 у Братиславі відбулася коронація Елеонори як угорської королеви. 21 листопада 1627 імператрицю коронували у Празі короною святого Вацлава як королеву чеську. В майбутньому Елеонора з чоловіком часто навідували Прагу, на відміну від своїх попередників і наступників.
Сподівання мантуанського двору щодо цього шлюбу не були цілком виправдані. Хоча Фердинанд II і проводив сприятливу політику, однак, під час війни за мантуанський спадок, у 1630, його війська захопили та пограбували герцогський палац.
Елеонора імператрицею вела благочесне життя. Зокрема, заснувала жіночі кармелітські монастирі у Відні та Граці.
Чоловіка не стало 15 лютого 1637. Новим імператором став пасинок Елеонори — Фердинанд III Габсбург. Ще за життя мачухи він побрався з її небогою — Елеонорою Магдаленою Гонзага.
Елеонора пішла з життя 27 червня 1655 у віці 56 років. Поховали її у віденському монастирі кармеліток. У 1782 році прах було перенесено до герцогського склепіння у Соборі Святого Стефана.[1]
Генеалогія
Федеріко II Гонзага | Маргарита Палеолог | Фердинанд I | Анна Ягеллонка | Козімо I Медічі | Елеонора Толедська | Фердинанд I | Анна Ягеллонка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гульєльмо I Гонзага | Елеонора Австрійська | Франческо I Медічі | Йоганна Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вінченцо I Гонзага | Елеонора Медічі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Елеонора | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- ↑ Magdalena Hawlik-van de Water, Die Kapuzinergruft. Begräbnisstätte der Habsburger in Wien, 2. Aufl. Wien 1993, стор. 71.
Література
- Fidler, Jiří. České královny. Havlíčkův Brod: Fragment, 2004. ISBN 80-7200-849-8. стор. 81–82.
- Hamannová, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: Brána ; Knižní klub, 1996. 408 s. ISBN 80-85946-19-X. стор. 86–87.
- Hurter, Friedrich Emanuel. Geschichte Ferdinand's II. und seiner Aeltern. 9. Bande
- Constantin von Wurzbach: Habsburg, Anna Eleonora von Mantua und Gonzaga. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 6. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1860, стор. 15 [1] [Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Linda Maria Koldau: Frauen — Musik — Kultur. Ein Handbuch zum deutschen Sprachgebiet der Frühen Neuzeit. Köln, Weimar 2005, ISBN 3-412-24505-4, стор. 82–90.
- Holčík, Štefan: Pozsonyi koronázási ünnepségek 1563—1830, Európa Könyvkiadó, Budapest, 1986.
Посилання
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Елеонори Гонзага [Архівовано 4 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фердинанда II Габсбург [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- п
- о
- р
- Гізела Баварська (1000–1038)
- Анастасія Ярославна (1046–1060)
- Рихеза Польська (1060–1063)
- Юдіт Німецька (1063–1074)
- Сіннадена (1074–1077)
- Аделаїда Райнфендельська (1077–1090)
- Феліція Сицилійська (1097–1102)
- Євфимія Володимирівна (1112–1113)
- Ілона Сербська (1131–1141)
- Єфросинія Мстиславівна (1146–1162)
- Ярославна Галицька (1167–1168)
- Агнеса Австрійська (1168–1172)
- Марія Комніна (1163–1165)
- Агнеса Антіохійська (1172–1184)
- Маргарита Французька (1186–1196)
- Констанція Арагонська (1198–1204)
- Гертруда Меранська (1205–1213)
- Йоланда де Куртене (1215–1233)
- Беатриса д'Есте (1234–1235)
- Марія Ласкарина (1235–1270)
- Єлизавета Куманська (1270–1272)
- Єлизавета Сицилійська (1272–1290)
- Фененна Куявська (1290–1295)
- Агнеса Австрійська (1296–1301)
- Віола Цешинська (1305)
- Марія Битомська (1306–1317)
- Беатриса Люксембурзька (1318–1319)
- Єлизавета Польська (1320–1342)
- Маргарита Богемська (1342–1349)
- Єлизавета Котроманич (1353–1382)
- Маргарита Дураццо (1385–1386)
- Барбара Циллі (1405–1437)
- Єлизавета Люксембурзька (1437–1442)
- Катерина Подебрадська (1461–1464)
- Беатриса Арагонська (1476–1490)
- Барбара Бранденбурзька (1490–1491)
- Беатриса Арагонська (1491–1500)
- Анна де Фуа (1502–1506)
- Марія Австрійська (1515–1526)
- Ізабелла Ягеллонка (1539–1540)
- Анна Ягеллонка (1526–1547)
- Марія Австрійська (1563–1576)
- Анна Тірольська (1608–1618)
- Елеонора Гонзага (1622–1625)
- Марія Анна Іспанська (1631–1646)
- Марія Леопольдіна Австрійська (1648–1649)
- Елеонора Ґонзаґа-Невер (1651–1657)
- Маргарита Тереза Іспанська (1666–1673)
- Клавдія Феліцітас Австрійська (1673–1676)
- Елеонора Магдалина Нойбурзька (1676–1705)
- Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька (1699–1711)
- Єлизавета Христина Брауншвейг-Вольфенбюттельська (1711–1740)
- Марія Луїза Іспанська (1790–1792)
- Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська (1792–1807)
- Марія Людовіка Моденська (1808–1816)
- Кароліна Авґуста Баварська (1816–1830)
- Марія Анна Савойська (1831–1848)
- Єлизавета Баварська (1854–1898)
- Зіта Бурбон-Пармська (1916–1918)