ЗІЛ-4105

ЗІЛ-4105

Загальні дані

Виробник:

ЗІЛ

Роки виробництва:

1983-2000

Складання:

СРСР ЗІЛ (Москва, СРСР)  Росія ЗІЛ (Москва, Росія)

Клас:

F

Дизайн

Двигуни

ЗІЛ - 4104
Марка:	ЗІЛ - 4104
Тип:	V - подібний, бензиновий, карбюраторний
Робочий об'єм:	7 680 см3
Максимальна потужність:	232 кВт (315 к.с.), при 4 600 об/хв
Максимальний обертовий момент:	608 Н·м, при 2 900 об/хв
Конфігурація:	V8
Циліндрів:	8
Клапанів:	16
Макс. швидкість:	190 км/год
Розгін до 100 км/год:	12 с
Витрата палива при змішаному циклі:	22 л/100 км
Хід поршня:	105 мм
Діаметр циліндра:	108 мм
Ступінь стиску:	9,3

Трансмісія

автоматична

Характеристики

Масово-габаритні

Довжина:

6330 мм

Ширина:

2086 мм

Висота:

1500 мм

Кліренс:

170 мм

Колісна база:

3880 мм

Колія передня:

1643 мм

Колія задня:

1663 мм

Повна маса:

5160 — 5225 кг

На ринку

Попередник: ЗІЛ-4104

Схожі моделі:

Cadillac Fleetwood

Інше

Об'єм бака:

120

ЗІЛ-4105 («Бронекапсула») — радянський і російський броньований автомобіль великого^[1] (представницького) класу з кузовом типу лімузин. Броньована модифікація автомобіля на шасі ЗІЛ-4104. Виготовлявся на заводі імені Лихачова.

Після смерті Сталіна броньовані автомобілі були забуті, не розроблялися і не використовувалися керівництвом партії і держави. Хрущов, підкреслюючи свій демократизм, волів їздити у відкритих автомобілях з кузовом типу Фаетон. Необхідність броньованого автомобіля для керівників держави була усвідомлена після невдалого замаху на життя Леоніда Брежнєва 22 січня 1969 року, під час якого водій ЗІЛ-111 І. Жарков отримав смертельні поранення.

Здача на випробування перших експериментальних автомобілів планувалася до 19 грудня 1982 року, до дня народження Леоніда Брєжнєва, але була відкладена у зв'язку з його смертю. У 1983—1985 роках автомобілі пройшли ряд успішних вогневих тестів на обстріл з гвинтівки СВД, з підривом гранат під бензобаком і на даху. Крім того були проведені порівняльні випробування з основним конкурентом — автомобілем Cadillac Fleetwood Limousine, броньованим компанією O Gara Hess & Eisenhardt. Випробування показали, що поставлені перед розробниками завдання реалізовані досить якісно, захист ЗІЛ-4105 значно перевершував захист американського автомобіля. За комплексом характеристик ЗІЛ був одним з кращих автомобілів свого часу у світі.^[2]

Автомобіль мав три модифікації, що відрізнялися зовнішнім обвісом: ЗІЛ-4105 (зовні ЗІЛ-4104), ЗІЛ-41051 (зовні ЗІЛ-41045) і ЗІЛ-41052 (зовні ЗІЛ-41047).

Бронекапсули автомобілів ідентичні, зварювалися на Курганському машинобудівному заводі. Всього було виготовлено 25 бронекапсул дві з яких були призначені для вогневих випробувань (ЗІЛ-4105). Капсули виготовлялися із сталі марки 68ХГСЛМН. Товщина броні від 4 до 10 мм. Товщина куленепробивних стекол: лобового — 43 мм, бічних і заднього — 47 мм

Багатошарові пожежовибухобезпечні паливні баки, що самозатягувалися при пробої, розроблялися і виготовлялися на дослідному виробництві НДІ Сталі^[3]. Споряджена маса автомобіля коливалась в межах 5 160 — 5 225 кг, у залежності від призначення броньовика та наявності обладнання. Автомобіль був обладнаний двома обігрівачами салону підвищеної потужності і кондиціонером.

• ЗІЛ-4104
• ЗІЛ-41047

• Технічні характеристики автомобіля ЗІЛ 41047 Лімузин на сайті заводу їм. Лихачова [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]

Нормативний контроль GKG: /g/121lgz7s