Рік Коперника (1973)

Рік Коперника — 1973 рік, оголошений ЮНЕСКО міжнародним роком Миколи Коперника на честь 500-річчя від дня його народження (19 лютого 1473 року). З приводу цієї нагоди у Польщі відбулися масштабні святкування, спрямовані як на увічнення пам'яті Коперника, так і в цілому на збереження історичних будівель і розвиток астрономічної освіти.

Підготовка почалася в 1971 і 1972 роках . Святкування тривало протягом 1973 року, переважно влітку, в кількох містах Польщі. Основні урочистості відбувалися в містах, пов'язаних із життям Коперника: Торуні, де він народився, Ольштині та Лідзбарку-Вармінському, де він жив, та Фромборку, де він помер. Урочистості проходили в рамках Року польської науки^[pl][1].

Святкування 500-річчя від дня народження Коперника було урочисто відкрите в Торуні 18-19 лютого 1973 року^[2] і тривало у різних формах протягом багатьох місяців.

До організації святкувань були активно залучені польські скаути з акції «Операція 1001-Фромборк», школи та робочі організації. Італійські міста Болонья і Феррара, де Коперник навчався в університетах, пропонували співпрацю в організації святкувань, але їхні пропозиції не були прийняті.

• Виділено кошти на модернізацію Старого міста
• Було розбудовано Будинок Коперника та розташований там музей
• Побудовано академічне містечко^[pl] для Університету Миколая Коперника^[2]
• Відкрито два готелі турагенції Орбіс^[pl]: «Геліос»^[pl] і «Космос»^[pl]
• Створено численні пам'ятники, скульптури та художні інсталяції на теми, пов'язані з космосом
• Місцевий музей^[pl] підготував виставку «Художня культура Хелманщини за часів Коперника»^[2].
• 26-28 березня Студентська асоціація істориків і Спілка викладачів польської мови Університету Миколая Коперника організували міжнародну наукову сесію «Миколай Коперник — людина епохи Відродження та історія його ідей» за участю делегацій Грайфсвальдського університету та Університету Коменського з Братислави^[2].
• У вересні в Торуні відбувся конгрес Міжнародного астрономічного союзу^[2].
• Польська академія наук, ЮНЕСКО, Міжнародний астрономічний союз і Союз історії та філософії науки організували міжнародний конгрес "Colloquia Copernicana" в Ольштині та Торуні 5-12 вересня. Під час конгресу почесні докторські звання Університету Миколая Коперника отримали: Віктор Амбарцумян, Мартін Райл, Харлан Сміт^[en], Пол Свінгс, Антоні Зигмунд та інші^[2].
• 14-17 вересня було організовано Intercopernicalia за участю студентів з СРСР, Чехословаччини, Угорщини, Болгарії, Східної Німеччини, Фінляндії, Бельгії, Франції, Італії, Швеції, Данії та Югославії^[2].
• 12 лютого 1973 року відбулася прем'єра фільму Єви^[pl] та Чеслава Петельських^[pl] «Коперник» за сценарієм Єжи Брошкевича та Здзіслава Сковронського^[pl][1].

• Медична академія в Кракові була названа на честь Миколи Коперника^[3].
• 19-25 лютого проведено «Тиждень Коперника», що включав виставки «Життя і творчість Миколи Коперника» в Ягеллонській бібліотеці та «Коперник в художній літературі» в Міській публічній бібліотеці, концерти та кінопокази, а також наукову сесію за участю муніципальної влади кількох європейських міст (в тому числі Києва)^[1].
• Краківський академічний альпіністський клуб організував експедицію на гору Коперника^[pl] на Шпіцбергені^[1].

• У квітні в соляній шахті у Величці на глибині 63 метри було відкрито нову камеру «Коперник», де була встановлена статуя Коперника роботи Владислава Гапека^[4][1].

• 19 лютого було модернізовано замок Вармінського капітулу^[pl] та відкрито Ольштинський планетарій^[1].
• 9–10 лютого Мазурський музей^[pl], Науково-дослідний центр імені Войцеха Кентжинського^[pl] і Товариство любителів історії та пам'яток Кракова^[pl] організували в Ольштинському замку наукову сесію, присвячену Копернику^[1].
• У травні з Ольштина до Кракова вирушив поштовий диліжанс, позичений у Музеї пошти у Вроцлаві^[pl]. Він подорожував стежкою Коперника, несучи листи та листівки, які були проштамповані марками в кожному з 35 міст уздовж маршруту^[1].

• У Лідзбарку-Вармінському модернізовано Лідзбарський замок, а у Фромборку збудувано готель «Коперник».
• 12–15 лютого в планетарії в Хожуві відбувся 16-й з'їзд Польського астрономічного товариства, на якому були представлені доповіді, присвячені Копернику^[1].
• У межах програми «Інтеркосмос» проводився космічний експеримент «Інтеркосмос-Коперник-500»^[ru], в якому брали участь астрономи з Польської академії наук та Університету Миколая Коперника^[2][1].
• 13-14 квітня Сенат Варшавського університету та Плоцьке наукове товариство організували в Плоцьку наукову сесію «Миколай Коперник та його край»^[1].
• 18 лютого 1973 року Вроцлавський університет і Провінційний комітет Фронту національної єдності організували в аудиторії Леопольдина^[pl] сесію Коперника^[1].
• 19 лютого в Музеї техніки у Варшаві^[pl] відкрилася виставка «Миколай Коперник. Життя–Думка–Діло»^[1].
• Пам'ятники Копернику в Кросно^[5] і Фромборку^[1].
• Відкриття пам'ятника Яну Гевелію^[pl] в Гданську^[6].

• 18 січня Польська пошта випустила 5 марок з репродукціями портретів Коперника. Також поштові марки до 500-річчя астронома були випущені у Франції, Югославії, НДР та ФРН, Угорщині, СРСР^[1].
• Тадеуш Пацоркевич^[pl] на слова Стефана Полома^[pl] створив ораторію «De revolutionibus»^[1].