Ту-128

Ту-128
Ту-128 у музеї Моніно, Росія
ТипПерехоплювач
РозробникСРСР СРСР, ОКБ-156
ВиробникЗавод №4 (Воронеж)
Головний конструкторД. С. Марков, І. Ф. Незваль
Перший політ18 березня 1961
Початок експлуатації30 квітня 1965
Кінець експлуатації1990[1]
Статусзнятий з озброєння
Основні експлуатантиВійськово-повітряні сили СРСР
Роки виробництва1962 — 1970
Виготовлено198

CMNS: Ту-128 у Вікісховищі

Ту-128 (за класифікацією НАТО — Fiddler) — радянський важкий баражуючий винищувач-перехоплювач ППО конструкції КБ Туполєва. Машини цього типу складали основу авіаційного парку у полках ППО СССР до кінця 1980-х.[2]

Історія

У 1950-х роках перед вищим керівництвом СРСР гостро стояла проблема повітряного прикриття від сил потенційного противника на великій території країни. У системі ППО СРСР почали з'являтися зенітно-ракетні комплекси типу С-25 та С-75, але вони могли розміщуватися лише поблизу великих міст та важливих об'єктів. У полки ППО почали надходити на озброєння винищувачі-перехоплювачі МіГ-17 та Як-25, пізніше з'явились МіГ-19 та Су-9, Су-11 і Як-28. Але ці літаки мали досить невеликий радіус дії, а потрібно було прикривати тисячі кілометрів повітряного кордону, що було особливо актуально у малонаселених районах Сибіру та Далекого Сходу.

У 1954 році ОКБ-301 С. А. Лавочкіна отримало технічне завдання на розробку важкого перехоплювача. Була пропрацьована концепція авіаційно-ракетного комплексу. Проблеми при розробці машини змусили закінчити програму Ла-250 у 1960 році. Ще на стадії тестування комплексу Ла-250К-15, у 1957 році у ОКБ-156 А. Н. Туполєва приїхав командувач авіацією ППО маршал Е. Я. Савицький, та попросив зайнятися проєктом важкого перехоплювача (з огляду на невдачу програми Ла-250), взявши за основу розроблений дослідний бомбардувальник «98».

Заводські і державні випробування дослідного літака почались із січня 1961 року і тривали 40 місяців. За цей час Ту-128 здійснив 799 польотів і пережив багато допрацювань у конструкції. Уже 1965 року його прийняли на озброєння у війська Протиповітряної оборони СРСР. У 1967 році Ту-128 взяв участь в показі нової військової техніки в Тушино. Оскільки навчальних літаків для винищувачів такого розміру не існувало, пілоти проходили жорсткий відбір для отримання дозволу до польотів на цій машині.

Ту-128 оснастили двома турбореактивними двигунами, що знаходилися усередині фюзеляжу. Вони могли розігнати літак до швидкості 1910 км/год. Там же знаходились паливні баки з розрахунком палива на політ дальністю 2565 км. Всередині не було збройного відсіку, все озброєння (до чотирьох ракет "повітря-повітря") підвішували під крилами літака. З усім спорядженням винищувач міг набрати висоту 15,6 тис. метрів, чого цілком вистачало для перехоплення бомбардувальників. Екіпаж Ту-128 складався з двох осіб – льотчика і штурмана-оператора.

Винищувач був легким у керуванні, проте мав поганий огляд із кабіни пілотів та маневреність. Цього цілком вистачало для виявлення і перехоплення стратегічних бомбардувальників НАТО, але вести бій з більш маневреними літаками противника Ту-128 не міг. Вдала система навігації і потужні двигуни дозволяли використовувати літак у суворих кліматичних умовах Сибіру і Далекого Сходу.[3]

Модифікації

Ту-128УТ
  • Ту-28А — Проєкт модернізації під двигуни ВД-19, ракети К-80М та РЛС РП-СА «Смерч-А» або ракети К-100 та РЛС «Гроза-100» (комплекси Ту-28А- 80 та Ту-28А-100).
  • Ту-28П — перший серійний варіант.
  • Ту-102 — прототип, побудовано в єдиному екземплярі.
  • Дослідний перехоплювач «128» — перший політ 18 березня 1961.
  • Ту-128 2АЛ-7Ф-4Г — Серійний літак, переобладнаний під дослідні двигуни АЛ-7Ф-4 та АЛ-7Ф-4Г.
  • Ту-128 2РД-19Р2 — проєкт під Ту-128 під перспективні ТРД.
  • Ту-128Б — проєкт модифікації Ту-128 під бомбардувальник-ракетоносець.
  • Ту-128ЛЛ 2ВД-19 — летюча лабораторія, для випробування двигунів.
  • Ту-128М — випущено у 2 екземплярах.
  • Ту-128УТ — навчальний варіант з додатковою кабіною на місці радара. Десять було побудовано та чотири перероблено з винищувачів.

Примітки

  1. Ту-128. «Куточок неба»
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Tupolev Tu-128
  • п
  • о
  • р
Перше
покоління









Друге
покоління
Трете
поколінняЧетверте
поколінняПокоління 4,5П'яте
поколінняШосте покоління
  • п
  • о
  • р
Літаки КБ Туполєва
Пасажирські
Військові
  Ту-2Ту-4Ту-14Ту-16Ту-20/Ту-95Ту-22Ту-22М • Ту-28/Ту-128P • Ту-126Ту-134УБЛТу-142Ту-160Ту-214ОНТу−214РТу-214СР
Безпілотні
  Ту-121C • Ту-123Ту-139Ту-141Ту-143Ту-243Ту-300
Експериментальні
  Ту-1 • Ту-6 • Ту-8 • Ту-10 • Ту-12 • Ту-70 • Ту-72 • Ту-73 • Ту-74 • Ту-75 • Ту-80 • Ту-82 • Ту-85 • Ту-91 • Ту-93 • Ту-96 • Ту-98 • Ту-102 • Ту-105 • Ту-107 • Ту-110 • Ту-116 • Ту-119 • Ту-125 • Ту-155Ту-156 • Ту-206 • Ту-216
Проєкти
  АНТ-11АНТ-30АНТ-43АНТ-53 • Ту-125 • Ту-130 • Ту-131 • Ту-132 • Ту-135 • Ту-136 • Ту-156ПАК ДАТу-244 • Ту-330 • Ту-324 • Ту-334 • Ту-344 • Ту-404 • Ту-414 • Ту-444 • Ту-2000
Серія АНТ
Серія ТБ