Серія ігор Europa Universalis

Europa Universalis
Обкладинка останньої гри серії
Жанр	Глобальна стратегія
Розробник	Paradox Interactive
Видавець	Strategy First, Snowball Studios
Платформа	Microsoft Windows
Перша гра	Europa Universalis 2000
Остання гра	Europa Universalis IV 2013

Europa Universalis — серія відеоігор в жанрі глобальна стратегія, що розробляється шведською студією Paradox Interactive. Породила родинні серії ігор: Hearts of Iron і Victoria. Відрізняється стратегічною глибиною та історичною правдивістю.

Спочатку гра була заснована на однойменній настільній стратегії, автором якої був Філіп Тібо.

Дія гри відбувається в реальному часі, проте швидкості реакції від гравця не потрібно, тому що в будь-який момент гру можна поставити на паузу. Гра відбувається на схематично зображеній карті світу, розбитій на більш ніж 1500 морських і наземних провінцій. Час дії гри з 1492 по 1792^[1]. Гравець може взяти під управління будь-яку країну з присутніх у цей історичний період (всього близько 200 держав). Під його контролем перебувають економіка країни, формування армій і флотів і керування ними, дипломатія, впровадження нових технологій, внутрішня політика держави, зміна державної релігії і колонізація нових земель. Особливо широкі дипломатичні можливості  будь-яка країна може вступати в союзи з іншими країнами і виходити з них, оголошувати війни і укладати мир, укладати династичний шлюб між панівними династіями, робити інші країни своїми васалами (які передаватимуть сюзерену половину доходу, а згодом можуть бути мирним шляхом приєднані до нього), підписувати торгові угоди і надавати іншій країні гарантії незалежності.

Гра 2001 року, де гравець управляє однією нацією, проходячи через сотні років воєн, революцій і змов. Гравцеві належить керувати економікою, створювати військово-політичні союзи, колонізувати нові землі, контролювати релігію і внутрішню політику, а також забезпечити внутрішню стабільність. Крім того, щорічно з'являються випадкові події, а також є сотні готових сценаріїв на основі реальних історичних фактів, що створює цікавий і різноманітний ґеймплей. У порівнянні з першою частиною помітно покращилася графіка^[2].

Має доповнення Europa Universalis II: The Asian Chapters.

Продовження серії, випущене 23 січня 2007 року. Третя частина пропонує очолити одну з держав світу в період з 30 травня 1453 по 14 липня 1789. В аддонах цей часовий відрізок розширений у обидві сторони, тому в них у гравця є можливість зіграти за революційну Францію чи Візантію. Гра принципово відрізнялася від попередніх ігор даної серії. Ґеймплей більше не прив'язаний до реальної історії, гравець сам творить історію на свій розсуд. Разом з цим було суттєво скорочено кількість історичних особистостей, замінених на випадкових персонажів. Ця частина серії використовує тривимірну графіку. З'явилася можливість почати гру в будь-який момент з 1453 по 1789 рік, в той час як у попередніх іграх серії почати грати можна було тільки з 1453, за винятком деяких важливих дат (1700, 1756 , 1613). Крім того з'явилися національні ідеї, які дають кожній окремо взятій державі перевагу над своїми суперниками в певній області. Замість одноманітних піхотинців / кавалеристів / артилеристів для кожної великої країни були розроблені спеціальні юніти.

Має доповнення: Europa Universalis III: Napoleon's Ambition, Europa Universalis III: In Nomine, Europa Universalis III: Heir to the Throne, Europa Universalis III: The Divine Wind.

В 2008 році вийшла перша гра серії, події якої відбуваються в античну епоху – Europa Universalis: Rome. Гра охоплює більшу частину Європи, частину Передньої Азії та Північної Африки. З'явився механізм громадянських воєн, які можуть розв'язати нелояльні політики та полководці.

Має доповнення Europa Universalis: Rome — Vae Victis.

13 серпня 2013 вийшла п'ята гра в серії (не рахуючи аддонів до попередніх). Гра починається 11 листопада 1444 і закінчується 31 грудня 1820. Чіткої мети у гри немає — її ставить сам гравець. Гравець може вибрати будь-яку державу з наявних на той момент. В гру були внесені кілька суттєвих змін. Зокрема, були прибрані шпигуни, хоча, їх функції з'являються в інших аспектах гри, магістрати замінили фракції, а також були прибрані культурні традиції для найму радників. Повзунки внутрішньої політики були прибрані або замінені на напрямки розвитку технологій. Великим змінам піддалася система торгівлі і була розроблена нова система націоналізації провінцій.

Це незавершена стаття про відеоігри. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.