448-ма ракетна бригада — тактичне з'єднання Сухопутних військЗбройних сил Російської Федерації. Бригада дислокується у Курській області. Умовне найменування — Військова частина № 35535 (в/ч 35535). Скорочена найменування — 448-ма рбр. З'єднання входить до складу 20-ї гвардійської загальновійськової армії Західного військового округу.
Зміст
1Історія
2Озброєння
3Полігони
4Участь у російському вторгненні в Україну (2022)
5Примітки
6Література
Історія
Ракетне з'єднання, дислоковане в Курській області, сформовано 1 липня 1986 року в Групі радянських військ у Німеччині (ГРВН) з окремих ракетних дивізіонів виведених зі складу дивізій. Бригада перебувала у складі 3-ї загальновійськової армії з пунктом постійної дислокації в селі Борн[2].
У 1993 році бригада переїхала до Курська до складу 20-ї гвардійської загальновійськової армії, що також раніше перебувала в складі ГРВН[3].
Указом Президента Російської Федерації № 444, від 2 серпня 2021 року, 448-й ракетній бригаді присвоєно ім'я С. П. Непобєдімий [4].
Озброєння
На озброєнні бригади з самого дня заснування й до 2019 року перебували тактичні ракетні комплекси 9K79-1 «Точка-У» виробництва Воткінського машинобудівного заводу[3]. На 2018 рік 448-ма рбр залишалася єдиним ракетним з'єднанням з ТРК «Точка-У» у лавах ЗС Росії[5].
З листопада 2019 року з'єднання переозброєно на оперативно-тактичний комплекс «Іскандер-М»[1].
Полігони
Основними навчальними полігонами на яких бригада відпрацьовує бойові навички є «Капустин Яр» та Лузький артилерійський полігон[6].
Участь у російському вторгненні в Україну (2022)
Під час російського вторгнення в Україну (2022) з березня 2022 року бригада регулярно здійснює бойові пуски по мирних цілях в Україні, у зв'язку з чим 9 старших офіцерів бригади було офіційно звинувачено у вчиненні військових злочинів[7].
6 серпня 2024 року брали участь у відбитті атаки в Курській області.
Докладніше: Бої в Курській області (серпень 2024)
Примітки
↑ абБригады Сухопутных войск перешли на ударный комплекс "Искандер-М". Российская газета. 21 листопада 2019. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 22 листопада 2019.
↑ абАнтон Валагин (1 липня 2016). Под Курском открыли памятник «ужасу НАТО». Российская газета. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 11 грудня 2018.
↑Указ Президента Российской Федерации от 02.08.2021 № 444 "О присвоении 448 ракетной бригаде почетного наименования" (рос.).
↑Александр Храмчихин (16 серпня 2018). Стратегическое оружие бедных. Независимое военное обозрение. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 11 грудня 2018.
↑Донец, Евгений. Курские ракетчики отправились на стрельбы в Астраханскую область. ГТРК Курск. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 11 грудня 2018.
↑(рос.)Военные преступники – военнослужащие 448 ракетной бригады, совершающие военные преступления против народа Украины. gur.gov.ua. Архів оригіналу за 23 липня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
Література
Коллектив авторов. Вооружённые Силы СССР после Второй мировой войны: от Красной Армии к Советской. Часть 1: Сухопутные войска. — Томск: Издательство Томского университета, 2013. — 640 p. — ISBN 978-5-89503-530-6.