Hiller VZ-1 Pawnee

VZ-1 Pawnee
Призначення роторний літак із вертикальним зльотом
Виробник Hiller Aircraft
Перший політ 1955
Статус експериментальний4-циліндрові горизонтально-поршневі двигуни з повітряним охолодженням
Основні користувачі Армія США
Кількість 6

Hiller VZ-1 Pawnee (позначення армії США; раннє армійське позначення: HO-1) — унікальний роторний літак із вертикальним зльотом, з використанням для підйому вентиляторів, що обертаються протилежно, розташованих усередині платформи, польотом якої пілот керував, переміщаючи вагу тіла в певному напрямку. Розроблена, починаючи з 1953 року, за контрактом Управління військово-морських досліджень[en] (ONR) з Hiller Aircraft, платформа успішно літала від 1955 року[1].

Конструкція і розробка

Початкову концепцію розробив Чарльз Х. Циммерман[en] наприкінці 1940-х років[2]. Далі ідею розвивали Hiller Aircraft та De Lackner Company. Було дві основні моделі: модель ONR 1031-A-1 і дещо більша VZ-1 Pawnee, виготовлена 1956 року для армії США. Було створено три прототипи кожної моделі, але жоден з варіантів не було запущено у виробництво[3].

Менша модель ONR мала два поршневі двигуни Nelson H-59[en] потужністю 44 к. с. (33 кВт), з’єднані з гвинтами за допомогою модифікованої вертолітної трансмісії, створеної Industrial Power Division компанії Hall-Scott[en]. Більша модель Pawnee мала три таких двигуни і мала розширену площу повітроводу. «Кінестетичне керуваня» Pawnee було неефективним, тому оператор сидів на платформі і керував польотом за допомогою звичайних елементів керування вертольотом[4].

Випробування та оцінка

Завдяки аеродинаміці каналу, в якому оберталися гвинти, платформа була динамічно стабільною, навіть попри те, що пілот і центр ваги платформи були досить високо. Під час випробувань прототипи добре літали, але армія США визнала їх непрактичними, як бойові машини, оскільки вони були невеликими, мали обмежену швидкість і ледь злітали над землею[5].

Відомо, що два з шести прототипів збереглися; обидва є моделями ONR 1031-A-1. Один збергіається в Музеї авіації Гіллера[en] в Сан-Карлосі (штат Каліфорнія), інший – у Центрі Удвара-Газі Національного музею авіації та космосу в Шантіллі (штат Вірджинія)[6]. Останню платформу раніше позичав Музей авіації та космосу Піма[en]. Копію платформи 1031 виставлено в Музеї авіації та космосу Evergreen[en].

Галерея

  • Hiller 1031-A-1 at Udvar-Hazy Center
  • Reproduction of the Hiller 1031 Flying Platform, built by Ken Spence of Bend, Oregon in 2006.
    Копія літаючої платформи Hiller 1031, побудована Кеном Спенсом із Бенда (Орегон) у 2006 році
  • Placard describing the reproduction of the Hiller 1031 on display at the Evergreen Aircraft Museum.
    Плакат із описом копії Hiller 1031 на виставці в Музеї авіації Evergreen

Технічні характеристики (модель 1031-A-1)

Загальні характеристики

  • Екіпаж: 1
  • Вантажопідйомність: 84 кг
  • Висота: 2,1 m (6 ft 11 in)
  • Порожня вага: 168 kg (370 lb)
  • Повна вага: 252 kg (556 lb)
  • Силова установка: 3 × Nelson H-59 4-циліндрові горизонтально-поршневі двигуни з повітряним охолодженням, 2,1 m (6 ft 11 in) diameter

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 26 км/год (16 миль/год; 14 kn)
  • Практична стеля: 10 m (33 ft)


Див. також

Примітки

Виноски
  1. Rogers, 1989, с. 74—78.
  2. Taylor, 1999, с. 104.
  3. Rogers, 1989, с. 78.
  4. Winchester, 2005, с. 130—131.
  5. Winchester, 2005, с. 130.
  6. "Hiller Model 1031-A-1 Flying Platform." Smithsonian National Air and Space Museum. Retrieved: 2 November 2011.
Бібліографія 
  • Rogers, Mike (1989). VTOL: Military Research Aircraft. New York: Orion. ISBN 978-0-517-57684-7.
  • Taylor, Michael John Haddrick (1999). The World's Strangest Aircraft. London: Grange. ISBN 978-0-7607-2102-5.
  • Winchester, Jim (2005). The World's Worst Aircraft: From Pioneering Failures to Multimillion Dollar Disasters. London: Amber. ISBN 978-1-904687-34-4.
  • Bradford, Francis H.; Dias, Ric A. (2007). Hall-Scott: The Untold Story of a Great American Engine Maker. Warrendale, PA: SAE International. ISBN 978-0-7680-1660-4.

Посилання

  • Стаття про літаючу платформу в Музеї авіації Гіллера