Kepler-23 c

Kepler-23 c (KOI 168.02, KOI-168 c, GSC 03564-01806 c, KIC 11512246 c, 2MASS J19365254+4928452 c^[1]) — друга з трьох екзопланет у зірки Kepler-23 в сузір'ї Лебедя.^[2][3]

Екзопланета є планетою нагрітою до 995 Кельвінів. Радіус Kepler-23 b дорівнює трьом земним радіусам. Вона обертається на відстані 0,099 а.о. від зірки, здійснюючи повний оборот за 11 діб.

Зірка Kepler-23, також відома як GSC 03564-01806, відноситься до зірок спектрального класу G2 V. Зірка знаходиться в 2609 світлових років від Землі в сузір'ї Лебедя. Навколо зірки обертаються, як мінімум, дві планети і один непідтверджений кандидат в планети^[2][3]

Kepler-23 — зірка 13,438 видимої величини, за своїми параметрами схожа на наше Сонце. Її маса і радіус рівні 1,11 і 1,52 сонячних; температура поверхні становить близько 5760 кельвінів. За віком Kepler-23 трохи старше нашого Сонця - їй близько 6 мільярдів років. Зірка отримала своє найменування на честь космічного телескопа Кеплер, який відкрив у неї планети.^[4][3]

• Кеплер (телескоп)
• Екзопланета

• Michael Perryman. Part 6. Transits // The Exoplanet Handbook. — Cambridge University Press, 2011. — С. 103-114. — 424 с. — ISBN 9780521765596.

• Eric B. Ford et all. Transit Timing Observations from Kepler: II. Confirmation of Two Multiplanet Systems via a Non-parametric Correlation Analysis : [арх. 10 квітня 2021] : [англ.]. — 2011. — arXiv:1201.5409v1.
• William D. Cochran et all. Kepler 18-b, c, and d: A System Of Three Planets Confirmed by Transit Timing Variations, Lightcurve Validation, Spitzer Photometry and Radial Velocity Measurements : [арх. 30 липня 2019] : [англ.]. — 2011. — arXiv:1110.0820v1.
• William J. Borucki. Characteristics of planetary candidates observed by Kepler, II: Analysis of the first four months of data : [арх. 6 листопада 2015] : [англ.]. — 2011. — arXiv:1102.0541v2.
• Stephen R. Kane, Dawn M. Gelino. Decoupling Phase Variations in Multi-Planet Systems : [арх. 6 листопада 2015] : [англ.] // The Astrophysical Journal. — 2012. — arXiv:1211.6747v1.
• Montet B., Johnson J.. DModel-Independent Stellar and Planetary Masses from Multi-Transiting Exoplanetary Systems : [англ.]. — 2012. — arXiv:1211.4028v1.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

• NASA's Kepler announces 11 planetary systems hosting 26 planets (англ.). Ames Research Center. Архів оригіналу за 10 липня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)