Thymus longicaulis
| Thymus longicaulis | |
|---|---|
 | |
Біологічна класифікація  | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Чебрець (Thymus) |
| Вид: | T. longicaulis |
| Біноміальна назва | |
| Thymus longicaulis C.Presl, 1826 | |
Thymus longicaulis — вид рослин родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений на півдні Європи й у Туреччині. Етимологія: лат. longus — «довгий», i — сполучна голосна, дав.-гр. καυλοϛ — «стебло». Видова назва вказує на те, що рослина має довгі стебла (зазвичай з очевидними гілками)[1].
Опис
Подібний до T. praecox, але квіткові стебла зазвичай до 10 см, а стеблові листки приблизно однакового розміру, 5.5–13.5 x 1.2–3.4 мм, від лінійно-ланцетних до ланцетних звужених до основи або еліптично-ланцетних, часто зі слабо звивистими полями, масляні крапки численні, зазвичай червоні; бічні жилки від атрофованих до помітних[2].
Чашечка 2.5–4 мм, трубка коротша або іноді рівна губам. subsp. longicaulis: чашечка насичена багровим; віночок бузковий до багрового забарвлення. subsp. chaubardii: чашечка зеленувата, рідко багряниста; віночок блідий[2].
Поширення
Поширений на півдні Європи (Албанія, Австрія, Болгарія, Греція, Мальта, Італія, Франція, Швейцарія, Румунія; Угорщина, колишня Югославія) й у Туреччині; інтродукований до Німеччини[3][4][2].
Росте на висотах 670–1600 м[2].
Джерела
 | Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
