Конструкція B90 була призначена для використання її як зброї морської авіації, для використання як ядерна глибинна бомба та як ударна бомба для наземного нападу. Мала замінити ядерну бомбу B57, що використовувалася ВМС. Конструкція бомби B90 увійшла до третьої фази розробки та отримала цифрове позначення в червні 1988 року[4].
B90 була 34 см у діаметрі та 3 мети завдовжки і важила 350 кг. Потужність B90 була описана в обох джерелах 200 кілотонн і "низьким kt". Це може вказувати на зброю зі змінною потужністю[2][3].
B90 було звернуто у вересні 1991 року разом з ядерними боєголовками W89(інші мови) і W91(інші мови) і моделями ракет AGM-131 SRAM II і SRAM-T. Серійних моделей B90 не було, хоча тестові одиниці, можливо, були. Випробування ядерної зброї США тривали до 1992 року[2].
Примітки
↑NWIM Unclassified Virtual Tour (Звіт). US DoD. 2019. с. 11. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
↑ абвCarey Sublette (12 червня 2020). Complete List of All U.S. Nuclear Weapons. nuclearweaponarchive.org. Процитовано 7 лютого 2021.
↑ абNorris, Robert S.; Kristensen, Hans M. (August 2009). U.S. Nuclear Warheads, 1945-2009. Bulletin of the Atomic Scientists. 65 (4): 72—81. doi:10.2968/065004008.
↑REPORT OF THE SPECIAL COMMITTEE OF THE ACADEMIC SENATE ON THE UNIVERSITY'S RELATIONS WITH THE DEPARTMENT OF ENERGY (DOE) LABORATORIES (Звіт). 1989. Архів оригіналу за 18 травня 2006. Процитовано 15 квітня 2006.
Посилання
Звіт про стан лабораторій ядерної зброї Каліфорнійського університету за 1989 рік
Allbombs.html в Архіві ядерної зброї на ядерному Weaponarchive.org
США
