Garibaldino
| «Гарібальдіно» | ||
|---|---|---|
| Garibaldino | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрені міноносці типу «Сольдато» | |
| Держава прапора |  Королівство Італія | |
| Належність |  Королівські ВМС Італії | |
| Закладено | 23 жовтня 1905 року | |
| Спущено на воду | 12 лютого 1910 року | |
| Введено в експлуатацію | 1 червня 1910 року | |
| Статус | Затонув 16 липня 1918 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 395 тонн (стандартна) 415 тонн (повна) | |
| Довжина | 65 м | |
| Ширина | 6,1 м | |
| Осадка | 2,1 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × вертикальні парові машини 3 × парові котли «Thornycroft» | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 5000 к.с. | |
| Швидкість | 28,5 вузлів | |
| Автономність плавання | 1500 миль на швидкості 12 вузлів | |
| Екіпаж | 56 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.» | |
| Торпедно-мінне озброєння | 3 × 450-мм торпедні апарати | |
«Гарібальдіно» (італ. Garibaldino) — ескадрений міноносець ВМС Італії типу «Сольдато» часів Першої світової війни.
Історія створення
Корабель був закладений 23 жовтня 1905 року на верфі «Ansaldo» в Генуї. Спущений на воду 12 лютого 1910 року, вступив у стрій 1 червня того ж року.
Історія служби
Есмінець «Гарібальдіно» брав участь в італійсько-турецькій війні. 29 вересня 1911 року він був першим італійським кораблем, який увійшов у порт Триполі[1]. Корабель був у складі ескадри, яка блокувала порт.
У січні 1912 року «Гарібальдіно» був переведений в Червоне море, де 7 січня разом з бронепалубним крейсером «П'ємонте» та есмінцем «Артільєре» взяв участь в юою в затоці Кунфіда, в якому були потоплені 7 турецьких канонерських човнів і захоплена одна озброєна яхта[2][3].
Після вступу Італії у Першу світову війну «Гарібальдіно» був включений до складу III ескадри есмінців (разом з однотипними «Артільєре», «Кораццьєре», «Берсальєре» і «Ланчере»), яка базувалась у Бріндізіi[4].
24 травня 1915 року «Гарібальдіно» разом з «Альпіно», «Фучільєре», «Карабіньєре» і «Ланчере» патрулював у Верхній Адріатиці'[4].
29 травня разом з есмінцями «Альпіно», «Понтьєре», «Кораццьєре», «Берсальєре», «Артільєре» і «Гарібальдіно» обстріляли хімічний завод «Adria-Werke» в Монфальконе, який виробляв хімічну зброю[4]. 7 червня операція була здійснена ще раз[4].
23 лютого 1916 року «Гарібальдіно» разом з «Берсальєре» і «Кораццьєре» супроводжував конвой з 12 транспортів та 2 буксирів Дуррес[4].
У жовтні 1916 року «Гарібальдіно» разом з есмінцями «Нембо», «Бореа», «Аскаро» та 4 міноносцями супроводжував крейсер «Франческо Ферруччо» та транспорти «Чойсінг», «Польчевера», «Аусонія» і «Булгарія», які здійснювали висадку десанту в Саранді (Албанія)[5].
16 липня 1918 року поблизу Вільфранш-сюр-Мер «Гарібальдіно» зіткнувся з британським есмінцем «Сігніт» і затонув внаслідок отриманих пошкоджень[6][7].
Посилання
- Ескадрений міноносець «Гарібальдіно» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.](італ.)
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
Примітки
- ↑ Destroyer "Garibaldino". Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ La Guerra Italo Turca - Betasom - XI Gruppo Sommergibili Atlantici. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ Full text of "The history of the Italian-Turkish War, September 29, 1911, to October 18, 1912". Archive.org. Процитовано 30 січня 2012.
- ↑ а б в г д Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 98-155.
- ↑ Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 97-155-156.
- ↑ Italian Destroyers. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ Italian Garibaldino - Warships 1900-1950 [Архівовано 2014-04-29 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
