Guglielmo Pepe
| Гульєльмо Пепе | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Теруель» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Лідер ескадрених міноносців типу «Алессандро Поеріо» | |
| Держава прапора |  Королівство Італія Іспанія | |
| Належність |  Королівські ВМС Італії •ВМС Іспанії | |
| Закладено | 2 липня 1913 року | |
| Спущено на воду | 17 вересня 1914 року | |
| Введено в експлуатацію | 20 серпня 1915 року | |
| Переданий | 5 січня 1939 року ВМС Іспанії | |
| Виведений зі складу флоту | 1953 рік | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 028 тонн (стандартна) 1 216 тонн (повна) | |
| Довжина | 83,1 м | |
| Ширина | 8,0 м | |
| Осадка | 2,8 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни «Belluzzo» 3 × парові котли Ярроу | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 20 000 к.с. | |
| Швидкість | 31,5 вузлів | |
| Автономність плавання | 2 415 миль на швидкості 13 вузлів | |
| Екіпаж | 109 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 6 × 102/35-мм гармат | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 450-мм торпедні апарати 42 міни | |
«Гульєльмо Пепе» (італ. Guglielmo Pepe) — лідер ескадрених міноносців (пізніше есмінець) типу «Алессандро Поеріо» ВМС Італії початку XX століття.
Історія створення
«Гульєльмо Пепе» був закладений 2 липня 1913 року на верфі «Ansaldo» в Генуї. Спущений на воду 17 вересня 1914 року, вступив у стрій 20 серпня 1915 року.
Свою назву корабель отримав на честь Гульєльмо Пепе, неаполітанського генерала та політика.
Історія служби
У складі ВМС Італії
Після в ступу Італії у Першу світову війну «Гульєльмо Пепе» разом з однотипними «Чезаре Россарол» і «Алессандро Поеріо» був включений до складу II групи розвідників IV морської дивізії. Кораблі базувались у Венеції та діяли в Адріатиці.
1-2 листопада 1916 року «Алессандро Поеріо», «Гульєльмо Пепе», «Франческо Нулло» і «Джузеппе Міссорі» супроводжували атаку торпедних катерів MAS проти Фажани.
19 жовтня 1917 року італійська ескадра у складі кораблів «Алессандро Поеріо», «Гульєльмо Пепе», «Інсідіозо», «Сімоне Ск'яффіно» і «Піладе Брондзетті» вийшла з Бріндізі на перехоплення австро-угорської ескадри у складі крейсера «Гельголанд» та есмінців «Ліка», «Тріглав», «Татра», «Чепель», «Ор'єн» і «Балатон», які вийшли з Котору на перехоплення італійських конвоїв. «Гельголанд» і «Ліка» курсували поблизу Бріндізі, намагаючись виманити італійські кораблі в зону дії підводних човнів «U 32» і «U 40», але безуспішно.
2 жовтня 1918 року «Гульєльмо Пепе» разом з лінкором «Данте Аліг'єрі», скаутами «Чезаре Россарол», «Алессандро Поеріо» та есмінцями «Іпполіто Ньєво» і «Сімоне Ск'яффіно» і «Карло Альберто Раккія» брав участь в обстрілі Дураццо.
у 1921 році «Гульєльмо Пепе» був перекласифікований в есмінець.
У складі ВМС Іспанії
У жовтні 1937 року, під час громадянської війни в Іспанії, «Гульєльмо Пепе» разом з «Алессандро Поеріо» був переданий флоту франкістів, у складі якого отримав назву «Теруель» (ісп. Teruel). Офіційна передача відбулась 5 січня 1939 року.
Обидва кораблі одразу пройшли модернізацію. Корпус судна був збільшений на 1 м, осадка зменшилась з 3,11 м до 2,8 м. Була модифікована силова установка та замінене озброєння.
У травні 1938 року «Уеска» і «Теруель» зіштовхнулись і зазнали серйозних ушкоджень.
Під час війни «Теруель» захопив радянський пароплав «Зирянін» та американський танкер «Nantucket Chief»[1]
Після закінчення війни обидва кораблі використовувались в основному як навчальні.
У 1953 році «Теруель» був виведений зі складу флоту і зданий на злам.
Посилання
- Ескадрений міноносець «Алессандро Поеріо» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.](італ.)
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
- Эсминцы Второй мировой: первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. — Москва: Эксмо: Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)
Примітки
- ↑ La flota italiana de Franco.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
