Sparviero (1917)

«Спарвіеро»
Sparviero
Ескадрений міноносець «Спарвіеро»
Служба
Тип/клас Лідер ескадрених міноносців типу «Аквіла»
Держава прапора Королівство Італія
Королівство Румунія Румунське королівство
СРСР СРСР
Належність Королівські ВМС Італії
ВМС Румунії
ВМФ СРСР
Закладено 29 січня 1914 року
Спущено на воду 26 березня 1917 року
Введено в експлуатацію 15 липня 1917 року
Виведений зі складу флоту 1963 рік
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 750 тонн (стандартна)
1 820 тонн (повна)
Довжина 94,7 м
Ширина 9,5 м
Осадка 3,6 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни «Tosi»
5 × парових котлів «Thornycroft»
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 34,2 вузлм
Автономність плавання 1 700 миль на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 145
Озброєння
Артилерія 3 × 152/40-мм гармати «QF 6 in/40»
4 x 76/40-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.»
Торпедно-мінне озброєння 4 (2 x 2) × 450-мм торпедні апарати
24-44 міни

«Спарвіеро» (італ. Sparviero) — лідер ескадрених міноносців ВМС Італії першої половини XX століття типу «Аквіла».

Історія створення

Корабель був замовлений Румунією у 1913 році[1] і отримав назву «Vijelie». Закладений 29 січня 1914 року на верфі «Cantiere Pattison» в Неаполі.

Зі вступом Італії у Першу світову війну недобудований корабель був реквізований ВМС Італії і перейменований на «Спарвіеро». Спущений на воду 26 березня 1917 року, вступив у стрій 15 липня 1917 року. У складі ВМС Італії класифікувався як «легкий крейсер-розвідник» (італ. Esploratore leggero).

Історія служби

У складі ВМС Італії

У складі ВМС Італії корабель класифікувався як «легкий крейсер-розвідник» (італ. Esploratore leggero). Корабель в основному діяв в Адріатиці, здійснюючи протичовнове патрулювання та обстріли ворожого узбережжя[2].

29 вересня 1917 року «Спарвіеро» разом з есмінцями «Джузеппе Чезаре Абба», «Джованні Ачербі», «Вінченцо Джованні Орсіні», «Франческо Стокко», «Арденте», «Ардіто» і «Аудаче» супроводжували атаку літаків на Пулу.

О 22:30 «Спарвіеро» помітив австро-угорську ескадру у складі есмінців «Гусар», «Турул», «Велебіт» і «Штрайтер». Під час нетривалого вогневого контакту жоден із кораблів не був уражений[3]

19 жовтня того ж року «Спарвіеро» разом з однотипним есмінцем «Аквіла», британськими крейсерами «Глостер» і «Ньюкасл», італійськими есмінцями «Індоміто», «Антоніо Мосто», «Джузеппе Міссорі», а також французькими «Командан Рів'єр», «Біссон» і «Командан Борі» вирушили з Бріндізі для переслідування групи австро-угорських кораблів (крейсер «Гельголанд», есмінці «Ліка», «Тріглав», «Татра», «Чепель», «Ор'єн», «Балатон»), які вирушили з Котору для атаки італійських конвоїв[3]. «Гельголанд» і «Ліка», не зустрівши конвоїв, вирушили до Бріндізі, щоб виманити італійські кораблі в зону дії своїх підводних човнів. Після тривалого переслідування італійські кораблі повернулись у свій порт[3].

28 листопада есмінці «Спарвіеро», «Аквіла», «Анімозо», «Арденте», «Ардіто», «Джузеппе Чезаре Абба», «Аудаче», «Вінченцо Джованні Орсіні», «Джованні Ачербі», «Джузеппе Сірторі» і «Франческо Стокко» вирушили з Венеції для переслідування австро-угорської ескадри у складі есмінців «Штрайтер», «Гусар», «Дукла» та 4 міноносців, яка обстріляла залізницю поблизу гирла річки Метауро. Італійські кораблі розпочали переслідування, але наздогнали ворожі кораблі занадто близько до Поли[3].

5 вересня 1918 року есмінці «Спарвіеро», «Ніббіо», та «Аквіла» супроводжували міноносці «8 PN» і «12 PN», які мали атакувати австро-угорські судна поблизу Дураццо[3].

2 жовтня «Спарвіеро», «Ніббіо» і «Аквіла» разом з іншими кораблями патрулювали поблизу Дураццо на випадок контратаки ворожого флоту та обстрілу міста, де перебували італійські та британські війська.

4 листопада «Спарвіеро» доставив загін морських піхотинців на острів Млєт, які окупували його[3].

У складі ВМС Румунії

Есмінець «Марашті»

Після закінчення війни «Спарвіеро» (разом з однотипним «Ніббіо») був переданий Румунії, де отримав назви «Марашті» (рум. Mărăști)[4].

Корабель був модернізований, на ньому було замінене озброєння: були встановлені 4 x 120/45-мм гармати, 2 x da 76/40 гармати та два 6,5-мм кулемети.

Під час Другої світової війни «Марашті» займався супроводом конвоїв між Босфором та Кримом.

6 листопада 1941 року есмінець безуспішно був атакований радянським підводним човном С-33, 1 червня 1943 — підводним човном Д-4 «Революціонер», 7 липня 1943 року — підводним човном Щ-201.

Під час однієї з місій 7-16 липня 1943 року есмінець потопив радянський підводний човен М-31 між Констанцою і Сулиною[5][6].

У 1944 році корабель був модернізований, на ньому були встановлені чотири 37-мм і дві 20-мм зенітні гармати.

У складі ВМФ СРСР

29 серпня 1944 року, після зайняття Констанци радянськими військами «Марашті» був захоплений і включений до складу Чорноморського флоту ВМФ СРСР під назвою «Ловкий».

Після закінчення війни, 12 жовтня 1945 року, корабель був повернутий ВМС Румунії (яка потрапила у сферу впливу СРСР), де отримав назву «D 12».

У 1963 році корабель був виключений зі складу флоту і зданий на злам.

Посилання

  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sparviero (1917)
  • Ескадрений міноносець «Спарвіеро» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.](італ.)

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)

Примітки

  1. Pier Paolo Ramoino, Gli esploratori italiani 1919—1938 su Storia Militare n. 204 — settembre 2010.
  2. Navi da guerra | R. N. Sparviero 1917 | esploratore | Regia Marina Italiana. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
  3. а б в г д е Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 191-197-222-253-255.
  4. MĂRĂȘTI (VIFOR) destroyers (1917-1918/1920) (англ.). Процитовано 14 giugno 2019.
  5. France Stays in theWar/Activities in the Black Sea in The Naval Fiction Board Forum [Архівовано 20 травня 2014 у Wayback Machine.].
  6. Feldgrau.net • View topic — German Destroyers [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.].
  • п
  • о
  • р
 
Ескадрені міноносці Першої світової війни
Ескадрені міноносці типу «Фульміне»
«Фульміне»
Ескадрені міноносці типу «Лампо»
«Лампо» • «Фречча» • «Дардо» • «Страле» • «Еуро» • «Остро»
Ескадрені міноносці типу «Нембо»
«Нембо» • «Авкілоне» • «Бореа» • «Есперо» • «Турбіне» • «Дзеффіро»
Ескадрені міноносці типу «Сольдато»
«Альпіно» • «Артільєре» • «Аскаро» • «Берсальєре» • «Карабіньєре» • «Кораццьєре» • «Фучільєре» • «Гарібальдіно» • «Гранатьєре» • «Ланчере» • «Понтьєре»
Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (1913)
«Арденте» • «Ардіто» • «Імпавідо» • «Інтрепідо» • «Індоміто» • «Імпетуозо» • «Інсідіозо»«Іррек'єто»
Ескадрені міноносці типу «Аудаче» (1913)
«Аудаче» • «Анімозо»
Ескадрені міноносці типу «Аудаче» (1916)
«Аудаче»
Ескадрені міноносці типу «Розоліно Піло»
«Розоліно Піло» • «Джузеппе Чезаре Абба» • «Піладе Брондзетті» • «Джузеппе Міссорі» • «Антоніо Мосто» • «Іпполіто Ньєво» • «Франческо Нулло» • «Сімоне Ск'яффіно»
Ескадрені міноносці типу «Алессандро Поеріо»
Ескадрені міноносці типу «Карло Мірабелло»
Ескадрені міноносці типу «Аквіла»
«Аквіла» • «Фалько» • «Ніббіо» • «Спарвіеро»
Ескадрені міноносці типу «Джузеппе Сірторі»
«Джузеппе Сірторі» • «Джованні Ачербі» • «Вінченцо Джованні Орсіні» • «Франческо Стокко»
Ескадрені міноносці типу «Джузеппе Ла Маса»
 
Ескадрені міноносці Другої світової війни
Ескадрені міноносці типу «Палестро»
«Палестро» • «Конф'єнца» • «Сан Мартіно» • «Сольферіно»
Ескадрені міноносці типу «Дженералі»
«Дженерале Антоніо Канторе» • «Дженерале Антоніо Кашіно» • «Дженерале Антоніо Кінотто» • «Дженерале Карло Монтанарі» • «Дженерале Марчелло Престінарі» • «Дженерале Акілле Папа»
Ескадрені міноносці типу «Куртатоне»
«Калатафімі» • «Кастельфідардо» • «Куртатоне» • «Монцамбано»
Ескадрені міноносці типу «Леоне»
«Леоне» • «Тігре» • «Пантера»
Ескадрені міноносці типу «Квінтіно Селла»
Ескадрені міноносці типу «Надзаріо Сауро»
«Чезаре Баттісті»«Даніеле Манін» • «Франческо Нулло» • «Надзаріо Сауро»
Ескадрені міноносці типу «Турбіне»
«Аквілоне» • «Бореа» • «Есперо» • «Еуро» • «Нембо» • «Остро» • «Турбіне» • «Дзеффіро»
Ескадрені міноносці типу «Навігаторі»
Ескадрені міноносці типу «Дардо»
«Дардо» • «Фречча» • «Саетта» • «Страле»
Ескадрені міноносці типу «Фольгоре»
«Фольгоре» • «Лампо» • «Фульміне» • «Балено»
Ескадрені міноносці типу «Маестрале»
«Маестрале» • «Грекале» • «Лібеччо» • «Шірокко»
Ескадрені міноносці типу «Альфредо Оріані»
Ескадрені міноносці типу «Сольдаті»
1 серія
«Альпіно» • «Артільєре» • «Аскарі» • «Ав'єре» • «Берсальєре» • «Каміча Нера» • «Карабіньєре» • «Кораццьєре» • «Фучільєре» • «Дженьєре» • «Гранатьєре» • «Ланчере»
2 серія
Ескадрені міноносці типу «Команданті Медальє д'Оро»
«Comandante Margottini»«Comandante Baroni»«Comandante Borsini»«Comandante Botti»«Comandante Casana»«Comandante De Cristofaro»«Comandante Dell'Anno»«Comandante Fontanta»«Comandante Ruta»«Comandante Toscano»«Comandante Giobbe»«Comandante Giorgis»«Comandante Moccagatta»«Comandante Rodocanacchi»«Comandante Corsi»«Comandante Esposito»«Comandante Fiorelli»«Comandante Giannatassio»«Comandante Milano»«Comandante Novaro»
Трофейні кораблі
«Дубровник»
«Премуда»
«Себеніко» • «Люб'яна»
«FR 22»
«FR 21» • «FR 24»
«FR 31»
 
Ескадрені міноносці післявоєнного часу
Ескадрені міноносці типу «Бенсон»
«Артільєре»
Ескадрені міноносці типу «Глівз»
«Ав'єре»
Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (1955)
«Імпетуозо» • «Індоміто»
Ескадрені міноносці типу «Імпавідо»
«Імпавідо» • «Інтрепідо»
Ескадрені міноносці типу «Флетчер»
«Фанте» • «Дженьєре» • «Ланчере»
Ескадрені міноносці типу «Аудаче» (1971)
«Ардіто» • «Аудаче»
Ескадрені міноносці типу «Луїджі Дюран де ла Пенне»
«Луїджі Дюран де ла Пенне» • «Франческо Мімбеллі»
Ескадрені міноносці типу «Орідзонте»
ВМС Італії
«Андреа Доріа» • «Кайо Дуіліо»
ВМС Франції
«Форбен» • «Шевальє Поль»